Сьогодні виповнюється 20 років з моменту підписання Біловезької угоди, яка ознаменувала припинення існування СРСР і створення Співдружності Незалежних Держав (СНД).
Угода була підписана лідерами України і Росії Леонідом Кравчуком і Борисом Єльциним, а також головою Верховної Ради Білорусі Станіславом Шушкевичем в урядовій резиденції Віскулі у Біловезькій пущі (Білорусь).
У документі вказується, що з моменту його укладення на територіях країн, які підписали його, не допускається застосування норм третіх держав, у тому числі колишнього СРСР, а діяльність союзних органів влади припиняється.
Також була підкреслена недоторканність існуючих кордонів у рамках Співдружності, заявлені гарантії їхньої відкритості та свободи пересування громадян.
У статтях, які стосуються проблем військового будівництва і оборони, держави-засновники підтвердили прагнення до «ліквідації усіх ядерних озброєнь, загального і повного роззброєння під суворим міжнародним контролем». Сторони також заявили, що «будуть зберігати і підтримувати під об'єднаним командуванням спільний військово-стратегічний простір, включаючи єдиний контроль над ядерною зброєю».
Угода була оголошена відкритою для приєднання до неї всіх республік колишнього СРСР. Керівники країн на доповнення до основного документу зустрічі підписали заяву, у якій констатували, що «переговори про підготовку нового Союзного Договору зайшли у глухий кут, об'єктивний процес виходу республік зі складу Союзу РСР і утворення незалежних держав став реальним фактом».
Договір, укладений у Біловезькій пущі, не залишав місця для союзної форми державного устрою на території СРСР. У заяві, яка послідувала після його підписання, президент СРСР Михайло Горбачов кваліфікував дії керівників трьох республік як антиконституційні. Самі учасники Біловезької угоди відкидали звинувачення у руйнуванні СРСР.
21 грудня 1991 в Алма-Аті керівники 11 із 15 колишніх союзних республік (крім Литви, Латвії, Естонії та Грузії) підписали протокол до угоди про створення СНД від 8 грудня, згідно з яким Азербайджан, Вірменія, Молдова, Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан і Таджикистан приєдналися до СНД як його засновники на рівноправних засадах.
У 1993 році до СНД вступила Грузія, однак після війни у Південній Осетії у 2008 році Тбілісі заявив про вихід країни із організації, що було оформлено у 2009 році. У серпні 2005 року Туркменістан вийшов із дійсних членів СНД і отримав статус асоційованого члена-спостерігача. Із республік колишнього СРСР у СНД не ввійшли Латвія, Литва, Естонія.
Чи можлива реанімація СРСР під виглядом інших об'єднань і яка роль розпаду Радянської імперії для сучасної України, ForUm запитав у політиків.
