Онлайн-конференция с министром юстиции Романом Зварычем

Випадкова любов. Випадковість полягає в тому, що з неусвідомлюваних тоді ще мною причин, Бог заклав в мою душу любов до України з дня народження. Це була та енергія, яка мені давала причину жити, перебуваючи на чужині. Це той фактор, який став стимулом всіх моїх творчих задумів і це був той елемент, який ніколи мені не давав спокійно, в байдужості, відійти від свого почуття заборгованості перед тими поколіннями, які сформували мою душу, які надихнули мене бажанням жити на цьому світі. Хотілося б, щоб Ви повірили, що це далеко не банальні слова, що це далеко не PR. Це ніщо інше, як щире освічення мого закономірного кохання до моєї Матері-України. Знайдіть книжку поезій Василя Симоненка під заголовком «Берег чекань». Відкрийте її. Знайдіть віршик, де записані такі слова: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину»...

Багато роботи. О 8 годині ранку я з’являюся на роботі і не раніше 24 приїжджаю додому.

Я не знаю, як там з моєю генетикою, тому, дозвольте, не буду цього торкатися, а що стосується «зради», то хотів би сказати наступне: в Конституції написаний такий принцип, який називається «верховенство права». Якраз цим принципом керувався Верховний Суд України, коли виніс своє історичне рішення. Якщо підходити до вашого питання з точки зору букви закону, можна було б знайти аргументи, які б свідчили про вашу «правоту». Однак, Ваша «правота» мала б викривлений характер. Вона б не віддзеркалювала вищої юридичної диспозиції: вона була б «правильною», але вона не була б справедливою. Дуже хотілося б, щоб Ви зрозуміли тонкість цієї принципової різниці.

Щодо символіки, я не бачив відповідних документів. Натомість, що стосується назви «Наша Україна», я можу точно заявити про те, що відповідні документи, які свідчать про приналежність інтелектуальної власності Віктору Ющенку були пред’явлені в Міністерстві юстиції і стали підставою для прийняття нами певних процесуальних рішень щодо незаконного використання цієї назви однією політичною партією.

Я би хотів Вас запитати, чи ви усвідомлюєте первопричини кризи, про яку говорите (якщо дійсно буде криза)?

Причина дуже проста: РФ розуміє, що втратила Україну раз і назавжди і що з цією втратою вона втратила свій статус надпотуги, свій статус великодержавної імперії. Єдиний важель, який залишився в Москви, щоб тримати Україну в економічному колоніальному ярмі - це наша узалежненість від її енергоресурсів. Я знаю, що для політика стверджувати такі речі ризиковано, однак вже майже на 15-ому році незалежності пора називати речі своїми іменами. Отже, усвідомлюючи вище сказане, чи не видається Вам, що злочин попередньої влади полягає в тому, що практично нічого не було зроблено, щоб забезпечити економічну незалежність України шляхом диверсифікації закордонних джерел енергопостачання? Якщо ми це розуміємо, тоді, звичайно, нам доведеться прийняти удар; якщо ми себе поважаємо, якщо ми хочемо бути гідними наших предків, виконати їх заповіт, ми повинні вжити кроків, які б засвідчили нашим сусідам, нашим стратегічним союзникам, що ми вже більше не дозволимо їм використовувати цей фактор. Як член Уряду, я хочу чітко заявити: ми не зацікавлені в конфлікті з Російською Федерацією, ми не будемо ініціювати будь-які кроки, які могли б викликати конфронтацію з нашим стратегічним партнером. Ми завжди будемо готові знаходити порозуміння, компроміс з російською владою, але не за рахунок наших національних інтересів, але обов’язково з врахування інтересів Російської Федерації. З цією метою Уряд на своєму вчорашньому засіданні прийняв рішення відправити урядову делегацію до Москви з метою врегулювання будь-яких непорозумінь, які могли б останнім часом виникнути. Я маю честь бути членом цієї делегації. Наша мета - знайти таку основу для порозуміння, яка б дала можливість стабілізувати наші партнерські стосунки на довгу перспективу.

Так. Посади в КМУ є політичними. Для остаточного врегулювання цього питання потрібно ввести в дію Закон «Про Кабінет Міністрів України». Відповідний проект розроблений.

А чому Ви дійшли висновку, що Мінюст нічого не робить з цього приводу? Новий КПК прийнятий Радою в першому читанні. Проект був розроблений спеціальною комісією, яку очолював колишній Генпрокурор (на той час перший заступник спікера ВРУ) Генадій Васил’єв. Проект був ганебний. Чому? Роль процесуального законодавства в першу чергу зводиться до захисту прав і свобод людини. Проект Васильєва ставив собі інше за мету - посилити оперативні повноваження правоохоронних органів та органів прокуратури за рахунок прав і свобод людини. До цього проекту, в порядку його підготовки до другого читання, Мінюст вніс понад 300 сторінок поправок. Уже новий проект буде надісланий до Венеціанської комісії, щоб отримати її висновок. Розуміючи важливість цього документу, я не можу сказати, що я задоволений його змістом, помимо того, що майже всі пропозиції Мінюсту були враховані. Тому відповідний департамент Мінюсту отримав доручення, щоб продовжувати працювати над цим проектом. Стосовно КК: готується комплексний законопроект, який незабаром буде внесений на розгляд КМУ і мета якого буде не тільки демократизація кримінального законодавства, але й «декриміналізація» окремих категорій злочинних діянь.

Мені завжди просто боляче, коли я мушу відповідати на такі запитання. Я дійсно схиляю голову перед нашими вчителями, медиками, державними службовцями, які продовжують виконувати свій обов’язок перед державою, перед батьківщиною незалежно від фінансових труднощів. Перед Вами я почуваюся малою особою, я не можу відповісти на Ваше запитання. Я хотів би знайти такі слова, які не звучали б для Вас як черговий цинізм влади, а які дійсно б наповнили б Вас надією, що ваш матеріальний стан скоро покращиться. На жаль, я ті слова не можу знайти. Єдине, що я би хотів Вам передати зараз, це моя глибока віра, що команда нашого Президента, до якої я маю честь належати, зробить все можливе, переверне гори, щоби хоч трішки з дня на день ущасливити Вваше життя.

Тим, що буде відповідати його освіті, тобто робота в галузі юриспруденції. Хоча, до речі, це запитання до нього.

1) Це питання не міністрові юстиції, а генеральному прокурору. Однак, дозвольте озвучити в ефір до певної міри «філософську» репліку на ваше питання: моя позиція - прокуратура має бути в складі Міністерства юстиції. 2)Мої документи передані в секретаріат Кабміну.

Я маю розділену душу щодо цього питання. Якщо виходити з чистої юриспруденції, пан Мельниченко є зрадник. В його діяннях наявні всі складові кримінального злочину. Натомість до цього питання не можна підходити формально. Я глибоко переконаний в тому, що пана Мельниченка переслідувало те, що він бачив злочинність у діях тої влади, котрій він служив. Він пішов на ризик. Однак, останні дії пана Мельниченка для мене абсолютно не зрозумілі, зокрема його відмова вже протягом тривалого часу допомогти правоохоронним органам України у розслідуванні гучних злочинів попередньої влади. Цим він ставить під сумнів ті альтруїстичні мотиви, які нібито його спонукали, коли він ще працював в охороні Президента України.

Відповідно до статті 106 Конституції України, виключними компетенціями Президента України є повноваження утворювати центральні органи виконавчої влади. Із цієї конституційної компетенції логічно випливають повноваження президента України визначати повноваження і компетенції тих органів, які він утворив. За Указом Президента України було утворено МВС, до повноваження якого входила також функція контролю за дорожнім транспортом та дотриманням правил дорожнього руху. Президент мав абсолютне право визначати який із підрозділів МВС мав би виконувати ці повноваження, незалежно від того, що записано в законах України. Пояснюю: в законах України не можна обмежувати конституційні повноваження Президента України.

Відверто кажучи, я не знаю, який саме документ має на увазі пані Ірина. За дорученням Президента, Міністерством юстиції був розроблений пакет з семи проектів нормативно-правових актів. Цей пакет ми називаємо програма «Чисті руки». Один із складових елементів цієї програми є кодекс честі (умовна назва). Цей пакет документів вже другий місяць візується керівниками зацікавлених відомств, відповідні корективи вносяться в складові документи. Я припускаю, що у вересні Уряд буде готовий його розглянути та запропонувати ВРУ його схвалити.

Тут багато не потрібно пояснювати. Я людина команди Президента України. Його команда в НСНУ, моє місце там.

Ні. Я не бачу жодних юридичних підстав для того, щоб проводити таку перереєстрацію. Навпаки. Я вже дав доручення відповідним департаментам в Міністерстві юстиції розробити проекти необхідних нормативно-правових актів, які б забезпечили б найпростіший шлях реєстрації об’єднань громадян, в тому числі політичних партій. Це моя принципова позиція, оскільки я переконаний, що від цього залежить, наскільки швидко ми зможемо побудувати справжнє громадянське суспільство в Україні з усіма його атрибутами.

На це питання я вже відповідав

Я хочу, власне, тут зробити окремий акцент. Про що йде мова? Мова йде про доволі серйозне правопорушення - наступ на територіальну цілісність України. Будь-яка держава, яка серйозно до себе відноситься, яка вимагає щоб до неї не менш серйозно відносились, просто зобов’язана робити все можливе, щоб зберегти свою цілісність. Це її обов’язок перед своїм народом, перед кожним громадянином, перед минулими поколіннями, які були готові віддати своє життя заради її збереження, як також, перед ненародженими поколіннями, на які держава покладає надію в майбутньому. Тому без того, щоб висловлювати якесь звинувачення в адресу згаданих Вами осіб, оскільки це є роль органів прокуратури, а не міністра юстиції, я все ж таки хочу висловити свою позицію, як громадянин України: я був глибоко обурений тим, що я бачив в Северодонецьку та в інших містах України. На чисто емоційному рівні я кваліфікую такі дії в контексті державної зради.

Про стаж пана Володимира мені важко говорити, оскільки його біографію я настільки досконало не знаю. Закон про прокуратуру визначає певні передумови для тих, хто мав би займати прокурорську посаду. Тим більше посаду Генерального прокурора. Щодо ймовірності призначення пана Володимира Генеральним прокурором, це питання, яке може вирішити на даному етапі виключно Президент, який насамперед мав би прийняти для себе рішення стосовно долі чинного Генпрокурора.

Я переконаний в тому, що ми всіх бандитів не посадимо, хоч би тільки тому, що їх дуже багато. Я не зовсім поділяю філософію, що закладена в вашому запитанні. Я заперечую будь-які дії, які могли б бути тлумачені, як реванш, чи помста нової влади про відсторонення. Навпаки - я відстоюю позицію, що нам потрібно знаходити основу для нового порозуміння у суспільстві. Все ж таки, якщо людина в минулому скоїла злочин, вона за цей злочин має відповідати. Це вже питання ефективності роботи правоохоронних органів та нашої судової системи.

Дякую за численні запитання. На жаль, за браком часу я не маю змоги відповісти на всі запитання, які надійшли на мою адресу. До нових зустрічей на ForUm’i.